1. Стосунковий до ораторії як музично-драматичного твору на біблійну чи релігійну тему для солістів, хору й оркестру.
2. Стосунковий до ораторії як жанру сакральної музики.
-
розвіювати
1. Розносити, розкидати по вітру, змушувати розлітатися у різні боки (про вітер, повітряний потік).
2. Перен. Знищувати, примушувати зникнути, розсіювати (почуття, думки, сумніви тощо).
3. Розпускати, розчісувати (волосся, гриву) так, що воно розлітається.
4. Розгойдувати, розмахувати, розправляти (наприклад, крила).
5. Розпилювати, розбризкувати рідину у повітрі; диспергувати.
-
опціонний
1. (фін.) Пов’язаний з опціоном (деривативним фінансовим інструментом), що надає право, але не зобов’язання, купити або продати актив за заздалегідь визначеною ціною до певної дати або в певну дату.
2. (загальніше) Такий, що надає право вибору між двома або кількома варіантами; необов’язковий, альтернативний.
-
розвіюватися
1. Поступово зникати, розсіюватися, переставати бути помітним (про щось невловимме, ефемерне).
2. Розпадатися на дрібні частинки, розноситися по повітрю (про щось сипке, дим, пару тощо).
3. Розкриватися, розпускатися, розгортатися під дією вітру (про волосся, одяг, прапор тощо).
4. Перен. Втрачатися, зникати (про надії, сумніви, мрії тощо).
-
опція
1. Право вибору або альтернативна можливість дії, що надається комусь у певній ситуації.
2. Фінансовий похідний інструмент (дериватив), договір, що надає одній стороні право (але не зобов’язання) купити або продати певний актив (акції, валюту, товар) за заздалегідь визначеною ціною до певної дати або в певну дату, а іншій стороні — зобов’язання виконати цю угоду, якщо буде використано право.
3. Додаткова функція, послуга або комплектуюча, яку можна придбати за додаткову плату до основного продукту чи послуги.
-
розвіяний
1. Такий, що розвіявся, розлетівся, зник (про щось легке, дрібне, летюче).
2. Розсіяний, незосереджений, неуважний (про увагу, думки, психічний стан людини).
3. Розкиданий, розкидано розташований (про предмети, споруди тощо).
4. Зруйнований, знищений, зведений нанівець (про надії, сумніви, мрії тощо).
-
оп’янити
1. Викликати стан сп’яніння, втрати тверезості (внаслідок вживання алкоголю, наркотиків тощо).
2. (переносне значення) Викликати сильне захоплення, запал, екстаз; приголомшити, спантеличити (наприклад, почуттям, успіхом, враженням).
-
розвіяння
1. Дія за значенням дієслова “розвіяти” — рознесення, розкидання чогось (наприклад, хмар, туману, пилу) вітром або іншим способом.
2. Переносно: зникнення, розсіювання, втрата чогось невідчутного (наприклад, сумнівів, сподівань, ілюзій).
3. У фізиці та техніці: процес розподілу, дисперсії частинок, енергії або світла.
-
оп’янитися
1. Втратити контроль над собою, своїми діями або почуттями під впливом сильного переживання, захоплення, успіху тощо; прийти в стан ейфорії або затьмарення свідомості від чогось.
2. Застаріле та рідковживане значення: отруїтися парами, газами або отруйними речовинами, що потрапили в організм через дихальні шляхи.
-
розвіяти
1. Рознести, розігнати щось легке, дрібне (про вітер, повітряний потік тощо); змусити розлетітися у різні боки (наприклад, хмари, дим, пил, папірці).
2. Перен. Знищити, примусити зникнути (почуття, думки, сумніви, настрої); позбавити сили, значення (сподівання, ілюзії, мрії).
3. Розсіяти, послабити концентрацію уваги, зосередженості; відволікти.
4. Розпустити, розпустивши розвіяти (волосся, гриву).