Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що розвіявся, розлетівся, зник (про щось легке, дрібне, летюче).
2. Розсіяний, незосереджений, неуважний (про увагу, думки, психічний стан людини).
3. Розкиданий, розкидано розташований (про предмети, споруди тощо).
4. Зруйнований, знищений, зведений нанівець (про надії, сумніви, мрії тощо).
Приклад 1:
З усіх учасників семінару теж не вдалося нікого знайти: як не парадоксально, але єдина доля, про яку щось достеменно відомо, — це розвіяний попелом Казаллеґра. Саме існування інших постатей виглядає нині дуже сумнівно і, якби не було свого часу зафіксоване у венецій ських мас-медія, то ми мали б усі підстави вважати ціле товариство прекрасною вигадкою Творця.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”