• люфтпауза

    1. В авіації — коротка пауза під час виконання фігур вищого пілотажу, коли літак рухається за інерцією, а двигун працює на мінімальних оборотах.

    2. У розмовній мові — період тимчасового затишшя, перерви в активній діяльності або процесі.

  • люцерна

    1. Багаторічна кормова рослина родини бобових з трійчастими листками та дрібними квітками, зібраними в китиці, цінна високим вмістом білка та вітамінів, що широко використовується на зелений корм, сіно та силос.

    2. Рід рослин (Medicago) родини бобових, до якого належить ця кормова культура, а також низка інших видів.

  • люцерник

    1. Рід однорічних або багаторічних трав’янистих рослин родини бобових, до якого належать кормові та медоносні культури, зокрема люцерна посівна.

    2. Розмовна назва для самого поля, засіяного люцерною, або великої ділянки, де вона росте.

  • люцернище

    1. Поле, на якому вирощували або вирощують люцерну.

    2. Місце, де колись росла люцерна; залишена ділянка після люцерни.

  • люцерновий

    1. Стосований до люцерни, властивий їй; призначений для вирощування, зберігання чи переробки люцерни.

    2. Зроблений з люцерни, що містить у собі люцерну.

  • люцигенін

    Люцигенін — органічна сполука, хемілюмінесцентний реагент, що використовується в біохімічних та аналітичних дослідженнях для виявлення активних форм кисню (наприклад, пероксиду водню) завдяки здатності світитися при окисненні.

  • люцина

    1. (астрономія) Народна назва планети Венера, що з’являється як вечірня зірка.

    2. (поетичне, застаріле) Вживається як символ чи епітет для позначення світла, зорі, сяйва.

  • люципер

    1. У християнській та юдейській міфології — одне з імен сатани, диявола, втілення зла; падіння ангел, що повстав проти Бога.

    2. Переносно — про злу, жорстоку, безпринципну людину; негідника.

    3. У переносному розмовному вживанні — про хитрого, спритного, кмітливу людину (часто з відтінком захоплення або іронії).

  • люциперовий

    1. Властивий Люциперу (дияволу, сатані), що стосується його; сатанинський, диявольський.

    2. Переносно: злий, ворожий, підступний; такий, що нагадує диявола своєю сутністю або вчинками.

  • люцифер

    1. У християнській та юдейській традиціях — одне з імен сатани, диявола, що вказує на його колишню природу янгола світла, скинутого з небес за гординю (від латинського Lucifer — «світлоносець»).

    2. Переносно — про горду, владну, зухвалу людину, яка вважає себе вищою за інших.

    3. Застаріла назва планети Венери як ранкової зорі.