Древослів

Словник Української Мови

люцерник

[ljut͡sɛrnɪk] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Рід однорічних або багаторічних трав’янистих рослин родини бобових, до якого належать кормові та медоносні культури, зокрема люцерна посівна.

  2. (Ботаніка) –

    Розмовна назва для самого поля, засіяного люцерною, або великої ділянки, де вона росте.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. люцерник, р. люцерника, д. люцерникові, з. люцерник, о. люцерником, м. люцерникові, к. люцернику

Більше записів