Словник Української Мови
1. Властивість за значенням дієслів “розбавляти” та “розбавлятися”; стан, коли щось розбавлене, тобто зменшена концентрація, густота або насиченість речовини шляхом додавання рідини чи іншого розчинника.
2. (перен.) Втрата інтенсивності, виразності, оригінальності; стан, коли щось (наприклад, почуття, увага, стиль) стає менш концентрованим, яскравим або цілісним через надмірне розширення або додавання сторонніх елементів.
Озокеритник — робітник, який займається видобуванням або переробкою озокериту.
Озокеритник — пристрій або посудина для розплавлення та зберігання озокериту, що використовується в медичних цілях для озокеритолікування.
1. Прикметник до слова “озокерит”; властивий озокериту, що стосується озокериту.
2. Зроблений з озокериту, що містить у собі озокерит.
3. Призначений для роботи з озокеритом або пов’язаний з його видобутком, переробкою чи застосуванням.
1. Дія за значенням дієслова “розбавляти” — додавання рідини або іншої речовини до чогось для зменшення концентрації, насиченості або густоти.
2. Результат такої дії — стан розбавленої, менш концентрованої речовини; розчин або суміш, отримана внаслідок додавання розчинника.
3. (перен.) Ослаблення інтенсивності, сили, якості чи чистоти чогось (наприклад, почуттів, ідеї, уваги).
Озокеритолікування — лікувальна процедура, що є різновидом теплолікування, при якій як джерело тепла використовується природний нафтовий віск (озокерит); застосовується при захворюваннях опорно-рухового апарату, периферичної нервової системи та ін.
1. Дія за значенням дієслова “розбавляти” — додавання рідини або іншої речовини до чогось для зменшення концентрації, насиченості або густоти.
2. Процес або результат зрідження, розведення чогось густого, концентрованого, наприклад, фарби, розчину, напою.
3. Переносно: послаблення інтенсивності, сили, якості чи чистоти чогось (наприклад, ідеї, почуттів, уваги) шляхом додавання чогось стороннього.
1. Додавати рідину або іншу речовину до чогось, щоб зменшити концентрацію, зробити менш насиченим, густим або міцним.
2. Послаблювати, зменшувати силу, інтенсивність або якість чогось (часто у переносному значенні).
3. (у хімії, техніці) Зменшувати вміст активної речовини в розчині шляхом додавання розчинника.
Озокеритотерапія — це метод фізіотерапії, що полягає у використанні природного нафтового віску (озокериту), зазвичай у розігрітому вигляді, для лікувальних аплікацій, компресів або ванн з метою знеболення, зменшення запалення та покращення кровообігу.
1. (про рідину) Ставати менш концентрованим, насиченим або густим внаслідок додавання води чи іншої рідини; рідшати.
2. (перен.) Втрачати інтенсивність, силу, яскравість (про почуття, увагу тощо); послаблюватися.
3. (розм., про людину) Проводити час бездіяльно, марно; байдикувати.
Озолагнія — медичний термін, що означає патологічне збудження або сексуальне задоволення, яке виникає від сприйняття запахів, особливо неприємних або гнилісних.