розчин

Значення

1. (Хімія) –

   Однорідна суміш, утворена в результатірозчинення однієї чи кількох речовин (розчинених речовин) в іншій речовині (розчиннику), наприклад, сіль у воді.

2. (Техніка) –

   У будівництві та обробці матеріалів — рідка або напіврідка суміш різних речовин (вяжучих, наповнювачів, води тощо), що твердне або висихає, використовувана для скріплення, кладки, штукатурки, заливки тощо (наприклад, цементний розчин, вапняний розчин).

3. (Медицина) –

   У медицині та фармації — лікарська форма, рідина, отримана розчиненням одного або кількох лікарських засобів у розчиннику (воді, спирті, гліцерині) з метою внутрішнього або зовнішнього застосування.

4. (Хімія) –

   У хімічній технології та промисловості — рідка фаза, що містить розчинені компоненти, з якої часто виділяють цінні речовини шляхом випарювання, кристалізації тощо.

Правопис та відмінювання