Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що має властивість рідини, тобто легко змінює форму під дією зовнішніх сил, але зберігає певний об’єм; не твердий і не газоподібний.
2. Такий, що має низьку в’язкість, текучий; не густий.
3. Розріджений, нещільний, що має великі проміжки між частинами (про волосся, ліс, посів тощо).
4. Який трапляється, з’являється через значні проміжки часу; нечастий.
5. Слабкий, несильний, неінтенсивний (про світло, звук, струмінь тощо).
Приклад 1:
(«Над озером рідкий туман») І у цьому сенсі недомовленість поета набуває особливого змісту: він попереджає, начебто готуючи читачів до наступних випробувань. Так, у душі поета (у вірші «Томас Мор») виникає образ Утопії — як образ оманливих і неминучих розчарувань.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 2:
Докучаєва, filonvasiv@gmail.com До числа високотехнологічних азотних добрив відноситься рідкий аміак. Він містить 82,3 % азоту, вноситься сучасною технікою і має найнижчу ціну за 1 кг д.р.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
У ракетах на рідкому паливі, як паливо використовується рідкий гідразин, N 2Н4, а як окислювач N 2О4. Складіть повне рівняння реакції між цими речовинами, в якій утворюються рідка в ода і газоподібний азот.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”