Значення
- (Хімія) –
Рідина, яка має здатність розчиняти інші речовини (тверді, рідкі або газоподібні), не змінюючись з ними хімічно.
- (Хімія) –
Хімічна сполука або суміш, що застосовується в промисловості, побуті чи техніці для розчинення, розрідження чи видалення інших матеріалів (наприклад, фарб, лаків, клеїв).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розчинник, р. розчинника, д. розчинникові, з. розчинник, о. розчинником, м. розчинникові, к. розчиннику