огнищний
[oɦnɪʃt͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Історія) –
Стосовний до огнища, тобто до вогнища, домашнього вогнища або родового майна у давньоруському та ранньофеодальному суспільстві Київської Русі; пов’язаний з ним.
- (Юриспруденція) –
У давньоруському праві: старший у родині, голова сімейства, який володів правом розпоряджатися спільним майном (огнищем).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. огнищний, р. огнищного, д. огнищному, з. огнищного, о. огнищним, м. огнищнім