розчленованість

[rozt͡ʃlɛnoʋɑnistʲ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Біологія) –

    Властивість або стан того, що розчленоване; поділ на окремі частини, елементи або складові.

  2. (Лінгвістика) –

    У лінгвістиці — структурна характеристика вислову, що полягає у чіткому відокремленні його компонентів (наприклад, слів, частин речення) один від одного.

  3. (Мистецтво) –

    У мистецтві та естетиці — композиційна якість твору, що виражається у чіткій відокремленості його форм, частин або елементів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розчленованість, р. розчленованості, д. розчленованості, з. розчленованість, о. розчленованістю, м. розчленованості, к. розчленованосте

Більше записів