1. Властивість або стан того, що розчленоване; поділ на окремі частини, елементи або складові.
2. У лінгвістиці — структурна характеристика вислову, що полягає у чіткому відокремленні його компонентів (наприклад, слів, частин речення) один від одного.
3. У мистецтві та естетиці — композиційна якість твору, що виражається у чіткій відокремленості його форм, частин або елементів.