Значення
- (Біологія) –
Властивість або стан того, що розчленоване; поділ на окремі частини, елементи або складові.
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці — структурна характеристика вислову, що полягає у чіткому відокремленні його компонентів (наприклад, слів, частин речення) один від одного.
- (Мистецтво) –
У мистецтві та естетиці — композиційна якість твору, що виражається у чіткій відокремленості його форм, частин або елементів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розчленованість, р. розчленованості, д. розчленованості, з. розчленованість, о. розчленованістю, м. розчленованості, к. розчленованосте