розчинення

[rozt͡ʃɪnɛnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Хімія) –

    Дія за значенням дієслова «розчиняти» — процес переходу речовини в розчин, утворення однорідної суміші в результаті взаємодії розчинника та розчиненої речовини.

  2. (Хімія) –

    Хімічний термін, що означає процес розділення агрегатів молекул, йонів або атомів речовини (розчинювача) під впливом молекул розчинника, що призводить до утворення розчину.

  3. (Література) –

    (Переносне значення) Повільне зникнення, розсіювання, перехід у невиразний, невидимий стан (наприклад, про туман, тінь, образ у пам’яті).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розчинення, р. розчинення, д. розчиненню, з. розчинення, о. розчиненням, м. розчиненні, к. розчинення

Більше записів