1. У Київській Русі — знатний дружинник, великий землевласник, боярин, що належав до вищого прошарку княжої адміністрації та суспільства; іноді — старший князівський слуга, управитель господарством (огнищем).
2. У давній українській (руській) традиції — голова родини, домовласник, хазяїн дому (від слова «вогнище»).