Значення
- (Історія) –
У Київській Русі — знатний дружинник, великий землевласник, боярин, що належав до вищого прошарку княжої адміністрації та суспільства; іноді — старший князівський слуга, управитель господарством (огнищем).
- (Історія) –
У давній українській (руській) традиції — голова родини, домовласник, хазяїн дому (від слова «вогнище»).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. огнищанин, р. огнищанина, д. огнищанинові, з. огнищанина, о. огнищанином, м. огнищанині, к. огнищанине