Значення
- (Соціологія) –
Розділити на складові частини, зруйнувати зв’язок між елементами чогось цілісного, призвести до розпаду (про суспільні інституції, організації, структури).
- (Хімія) –
У хімії та фізиці: приготувати розчин, суміш, з’єднавши рідину (розчинник) з твердою, рідкою або газоподібною речовиною (розчиненою речовиною) до стану однорідності.
- (Психологія) –
Дозволити, дозволитися (про почуття, емоції); дати волю, виявити щось приховане.
- (Лінгвістика) –
Розкрити, розкритися (про щось замкнене або стисле, наприклад, розчинити обійми, розчинити вуста).
- (Лінгвістика) –
Заст. Відчинити, відкрити що зачинене (наприклад, двері, вікно).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я розчиню, ти розчиниш, він розчинить, ми розчинимо, ви розчините, вони розчинять