розчинити

[rozt͡ʃɪnɪtɪ] Дієслово

Буква:Р

Значення

  1. (Соціологія) –

    Розділити на складові частини, зруйнувати зв’язок між елементами чогось цілісного, призвести до розпаду (про суспільні інституції, організації, структури).

  2. (Хімія) –

    У хімії та фізиці: приготувати розчин, суміш, з’єднавши рідину (розчинник) з твердою, рідкою або газоподібною речовиною (розчиненою речовиною) до стану однорідності.

  3. (Психологія) –

    Дозволити, дозволитися (про почуття, емоції); дати волю, виявити щось приховане.

  4. (Лінгвістика) –

    Розкрити, розкритися (про щось замкнене або стисле, наприклад, розчинити обійми, розчинити вуста).

  5. (Лінгвістика) –

    Заст. Відчинити, відкрити що зачинене (наприклад, двері, вікно).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я розчиню, ти розчиниш, він розчинить, ми розчинимо, ви розчините, вони розчинять

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів