Словник Української Мови
Буква
1. Процес руйнування, розпадання на частини, втрати цілісності, єдності або функціональності чогось (наприклад, держави, організації, системи, речовини).
2. (Фіз., хім.) Спонтанне перетворення атомних ядер нестабільних ізотопів на ядра інших елементів із випромінюванням частинок (радіоактивний розпад).
3. (Перен.) Моральний, психічний або фізичний занепад, втрата життєвих сил, деградація.
Приклад 1:
Розпад краєвидів (…) — Адо, переклади точно. Я хочу, щоб він знав (…).
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
ЇЇ розпаду вже нічим не зупиниш, бо то — розпад людського в людях (…). Найпростіше це висловити так: буття позбувається свого віковічного драматизму (…).
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
515 р. Культура Єрихону Держава Ебла Місто-держава Угарит Державне утворення Ямхад Міграція у Палестину староєврейських племен Ізраїльсько-Іудейське царство Давида та Соломона Тіро-Сідонське царство Посилення Дамаського царства Розпад староєврейської держави на Ізраїль та Іудею Знищення Ізраїльського царства ассирійським царем Саргоном II Релігійна реформа іудейського царя Іосії Зруйнування іудейської столиці Єрусалима вавилонським царем Навуходоносором II, початок «вавилонського полону» Відбудова в Єрусалимі храму Яхве, зруйнованого Навуходоносором II СТАРОДАВНІЙ ІРАН (Всі дати до нашої ери) Кінець IV тис.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”