розчинений
[rozt͡ʃɪnɛnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
- (Хімія) –
Такий, що перетворений на розчин; розведений у рідині до однорідної суміші.
- (Хімія) –
Рідкий, негустий, розведений (про консистенцію чогось).
- (Юриспруденція) –
Звільнений від обов’язків, посади, служби; розпущений (про організацію, установу, військову частину тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розчинений, р. розчиненого, д. розчиненому, з. розчиненого, о. розчиненим, м. розчиненім