1. Такий, що перетворений на розчин; розведений у рідині до однорідної суміші.
2. Рідкий, негустий, розведений (про консистенцію чогось).
3. Звільнений від обов’язків, посади, служби; розпущений (про організацію, установу, військову частину тощо).
розчинений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Підставити йому груди, горло, очі під його розчинений, скажено затиснутий у руці ножик?
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”
Частина мови: прикментик () |