розпущений

[rozpuʃt͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:Р

Значення

  1. Який не має достатньої дисципліни, самоконтролю; що дозволяє собі надмірну свободу в поведінці, насолодах.

  2. Який характеризується моральною нестриманістю, аморальною поведінкою (переважно про сексуальні стосунки).

  3. Застаріле: такий, що розпустили, розв’язали (про організацію, об’єднання тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розпущений, р. розпущеного, д. розпущеному, з. розпущеного, о. розпущеним, м. розпущенім

Приклади з художньої літератури

  • ці нав’язливі ночі зводять з рахунку
    ці неонові дні застигають у склі
    ти мені завинила півтора поцілунки
    і розпущений вузол смислової петлі
    а польоти без тебе – це тупо прольоти
    і реальність суха як військовий устав
    я лиш дуже приблизно здогадуюсь хто ти
    і не маю на тебе ніяких підстав
    і не маю на тебе ніяких капканів –
    ти проходиш крізь сіті як риба крізь лід
    ти приходиш нізвідки крізь пасма туману
    і зникаєш імлистий лишаючи слід
    ти в мені – наче віра нова наче вірус
    проникаєш усюди без віз і без меж
    я для тебе – таблиця пергамент папірус
    що захочеш напишеш а потім зітреш
    тут без тебе завмерло усе й зупинилось
    тут на тисячі миль глухо пустка і штиль..
    — Юрій Іздрик

Більше записів