зіпсутий
[zipsutɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
- (Техніка) –
Такий, що втратив первісні якості, добрий стан або придатність до використання; пошкоджений, дефектний.
- (Психологія) –
Про людину: такий, що має погані звички, аморальну поведінку; морально розкладений.
- (Біологія) –
Про їжу: такий, що почав гнити або розкладатися; несвіжий.
- (Психологія) –
Про стосунки, атмосферу: такий, що став неприємним, напруженим через конфлікт або неприємну подію.
- (Техніка) –
У техніці: такий, функціонування якого порушено; несправний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зіпсутий, р. зіпсутого, д. зіпсутому, з. зіпсутого, о. зіпсутим, м. зіпсутім