зіпсуття

1. Стан того, що зіпсувалося, пошкодилося або погіршилося; результат псування.

2. Моральний занепад, розбещеність, втрата чесності або добрих звичаїв.

3. У техніці — несправність, вихід з ладу механізму або пристрою.

4. У біології та сільському господарстві — процес гниття, розкладання органічних речовин.

Приклади:

Приклад 1:
Гріх є зіпсуття самої істоти і розорення самої душевної суті; гріх – означає заблукати від Господа свого, а це є втратити життя і мир сердечний. Гріх – сам собі отрута й страта, а мучить більше, ніж тисяча видів пекла.
— Тютюнник Григорій, “Вир”