1. Властивість або стан того, що є зіпсованим; пошкодженість, псування, дефектність.
2. Моральний розклад, розбещеність, втрата моральних принципів.
3. У техніці, лінгвістиці тощо — відхилення від норми, правильного стану або функціонування.
Словник Української
Буква
1. Властивість або стан того, що є зіпсованим; пошкодженість, псування, дефектність.
2. Моральний розклад, розбещеність, втрата моральних принципів.
3. У техніці, лінгвістиці тощо — відхилення від норми, правильного стану або функціонування.