розпаскуджений

1. Який перебуває у стані крайнього занепаду, занедбаності або морального розкладу; зіпсований, розбещений.

2. Який став неприємним, огидним, оскаженілим через втрату початкових якостей або через дію негативних факторів.

3. Розм. Сильно збентежений, розгублений, знервований.