Значення
-
Властивість за значенням дієслів “розпаскудити” та “розпаскудитися”; стан, коли щось або хтось став паскудним, огидним, відразливим або морально зіпсованим.
-
Відверта непристойність, цинізм або моральне розбещення, що виявляється у поведінці, вчинках або висловлюваннях.
-
Рідко: фізична огидність, потворність, безладдя (про зовнішній вигляд чогось).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розпаскудженість, р. розпаскудженості, д. розпаскудженості, з. розпаскудженість, о. розпаскудженістю, м. розпаскудженості, к. розпаскудженосте