розпаскудженість

Властивість за значенням дієслів “розпаскудити” та “розпаскудитися”; стан, коли щось або хтось став паскудним, огидним, відразливим або морально зіпсованим.

Відверта непристойність, цинізм або моральне розбещення, що виявляється у поведінці, вчинках або висловлюваннях.

Рідко: фізична огидність, потворність, безладдя (про зовнішній вигляд чогось).