Словник Української Мови
Буква
1. Який втратив здатність стримувати свої бажання, звички, переважно пов’язані з задоволенням, комфортом або харчуванням; зіпсований, збалуваний.
2. Який виявляє відсутність дисципліни, почуття міри або моральних обмежень у поведінці, часто через потурання його примхам; розгальдований.
Приклад 1:
Свідомість цього йому вдалося прищепити широкому колу людей, причетних до перекладу, в атмосфері, далеко не завжди сприятливій (не чекав сприятливої атмосфери, не був розбещений нею), вдалося «запустити» реальні механізми такого культурного чину. Досягти повноцінного функціонування української культури у світі ерзаців і табу.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”