розбещений
[rozbɛʃt͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
Який втратив здатність стримувати свої бажання, звички, переважно пов’язані з задоволенням, комфортом або харчуванням; зіпсований, збалуваний.
-
Який виявляє відсутність дисципліни, почуття міри або моральних обмежень у поведінці, часто через потурання його примхам; розгальдований.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розбещений, р. розбещеного, д. розбещеному, з. розбещеного, о. розбещеним, м. розбещенім