Властивість або стан того, що викликає обридження, огиду, сильне неприйняття через надмірність, набридливість або неприємність.
обридальність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан того, що викликає обридження, огиду, сильне неприйняття через надмірність, набридливість або неприємність.
Відсутні