розпушувач

[rozpuʃuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Речовина, яку додають до ґрунту, тіста, будівельних сумішей тощо для надання їм пухкості, пористої структури або запобігання утворенню грудок.

  2. Технічний пристрій або знаряддя (наприклад, розпушувач ґрунту), призначене для розпушування, розрихлення чогось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розпушувач, р. розпушувача, д. розпушувачеві, з. розпушувач, о. розпушувачем, м. розпушувачеві, к. розпушувачу

Більше записів