Значення
- (Побут) –
Розділяти, розгладжувати волосся чи шерсть за допомогою гребінця, щітки тощо, надаючи їм охайного вигляду.
- (Техніка) –
Розпускати, розплутувати щось зчеплене або збите в клубок (наприклад, нитки, пряжу).
- (Техніка) –
Розширювати, розгладжувати, розпушувати щось щільне або зім’яте (наприклад, розчісувати вату, вовну).
- (Лінгвістика) –
Перен. Детально і ретельно аналізувати, обговорювати якусь тему, питання, часто з надмірною педантичністю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я розчісую, ти розчісуєш, він розчісує, ми розчісуємо, ви розчісуєте, вони розчісують
Приклади з художньої літератури
-
Дівчинко моя фіалковая,
чом ти мене не любиш? —
чорний кінь прийде, свисне на мене —
тогди плакати будеш.
Кулі летіли, в мене цілили —
я за листя ховався:
яворовий лист до серця притис—
і не вбитим зостався.
Летіли кулі тонкі, стальові —
кучері розчісували:
із серця нишком в зелену фляжку
мед-пива наточували.
А літа мої йшли, мов косарі
по залізному мості;
я листи писав — їх тобі несла
синя рибка на хвОсті,
Дівчинко моя фіалковая,
я ж собі й не гадаю,
що бистра вода рибку понесла
до чужого Дунаю.— Іван Малкович -
Як його вона викликала, з степу чутка летіла,
Що він з вітром там грає, його дощик вмиває,
Розчісує його густий терен!
І про того козака співала,— Кузьма Скрябін