розчісувати

[rozt͡ʃisuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:Р

Значення

  1. (Побут) –

    Розділяти, розгладжувати волосся чи шерсть за допомогою гребінця, щітки тощо, надаючи їм охайного вигляду.

  2. (Техніка) –

    Розпускати, розплутувати щось зчеплене або збите в клубок (наприклад, нитки, пряжу).

  3. (Техніка) –

    Розширювати, розгладжувати, розпушувати щось щільне або зім’яте (наприклад, розчісувати вату, вовну).

  4. (Лінгвістика) –

    Перен. Детально і ретельно аналізувати, обговорювати якусь тему, питання, часто з надмірною педантичністю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я розчісую, ти розчісуєш, він розчісує, ми розчісуємо, ви розчісуєте, вони розчісують

Приклади з художньої літератури

  • Дівчинко моя фіалковая,
    чом ти мене не любиш? —
    чорний кінь прийде, свисне на мене —
    тогди плакати будеш.
    Кулі летіли, в мене цілили —
    я за листя ховався:
    яворовий лист до серця притис—
    і не вбитим зостався.
    Летіли кулі тонкі, стальові —
    кучері розчісували:
    із серця нишком в зелену фляжку
    мед-пива наточували.
    А літа мої йшли, мов косарі
    по залізному мості;
    я листи писав — їх тобі несла
    синя рибка на хвОсті,
    Дівчинко моя фіалковая,
    я ж собі й не гадаю,
    що бистра вода рибку понесла
    до чужого Дунаю.
    — Іван Малкович
  • Як його вона викликала, з степу чутка летіла,
    Що він з вітром там грає, його дощик вмиває,
    Розчісує його густий терен!
    І про того козака співала,
    — Кузьма Скрябін

Більше записів