Словник Української Мови
Буква
1. Розділяти, роз’єднувати щось сплутане, заплутане (наприклад, нитки, мотузки, волосся).
2. Розбирати, з’ясовувати щось складне, заплутане, незрозуміле (наприклад, справу, ситуацію, загадку).
3. Допомагати комусь вийти зі скрутного, важкого становища; виводити когось із труднощів.
Приклад 1:
Молодиці все сиділи одна проти другої, все шили й понашивали од злості таких безконечників, що потім прийшлось їм довго випорювать та розплутувати. Вони шили, а скоса все поглядали на того капосного віника, що стояв у кутку, під мисником.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”