Одубілість — стан, коли тканини рослин (переважно стебел, гілок, коріння) накопичують лігнін та суберин, що призводить до втрати еластичності, збільшення міцності та утворення типової деревної структури.
Одубілість — властивість рослинних клітин або органів, що полягає у здерев’янінні їхніх оболонок внаслідок відкладення лігніну, що забезпечує механічну міцність та захист.