Древослів

Словник Української Мови

  • органопексія

    органопексія — хірургічна операція, що полягає у фіксації зміщеного або патологічно рухомого внутрішнього органу (наприклад, нирки, селезінки, матки) до навколишніх тканин або анатомічних структур з метою надання йому нормального положення.

  • розгалуження

    1. Процес утворення гілок, відгалужень; розділення на окремі частини, напрями або галузі.

    2. Результат такого процесу — система гілок, відгалужень; мережа, що складається з основної лінії та відходять від неї частин (наприклад, розгалуження доріг, трубопроводу, нервів).

    3. (перен.) Ускладнення, поява нових елементів, аспектів або напрямів у розвитку чогось (наприклад, розгалуження сюжету, ідей, організаційної структури).

  • органопластик

    органопластик — матеріал або виріб, виготовлений із синтетичних полімерів (переважно поліетилену, полістиролу або полівінілхлориду) з додаванням органічних наповнювачів або пластифікаторів для надання йому необхідних механічних та експлуатаційних властивостей; використовується у будівництві та промисловості для виготовлення труб, профілів, панелей та інших конструкційних елементів.

  • розгалужено

    1. (про структуру, мережу, систему) Складним чином, з багатьма відгалуженнями, гілками або складовими частинами, що розходяться в різних напрямках.

    2. (про мислення, опис тощо) Детально, всебічно, з розглядом багатьох аспектів або можливих варіантів.

  • органопластика

    1. Хірургічна операція з відновлення форми або функції пошкодженого органу шляхом пересадки тканин або використання штучних імплантатів.

    2. В історичному контексті — розділ анатомії, що вивчає будову та функції внутрішніх органів людини і тварин.

  • розгалужний

    1. Який має багато гілок, відгалужень; що складається з численних частин, напрямів, що розходяться від основного.

    2. Складний за будовою, що охоплює багато елементів або аспектів; розгалужений.

  • органоплюмбан

    органоплюмбан — складна органічна сполука, що містить атоми свинцю, з’єднані безпосередньо з вуглецевим скелетом молекули; вивчається в галузі органічної та координаційної хімії.

  • органопрепарат

    органопрепарат — лікарський засіб, отриманий з органів, тканин або рідин тваринного походження (наприклад, екстракти, гормональні препарати), що застосовується з лікувальною або профілактичною метою.

    органопрепарат — будь-який біологічний препарат, виготовлений з органів або тканин людини чи тварини.

  • розгалужувальний

    Який стосується розгалуження або призначений для нього; такий, що відгалужується, утворює розгалуження.

    У техніці, інформатиці: який пов’язаний з розгалуженням електричних, логічних чи інших систем, процесів або алгоритмів (наприклад, розгалужувальна коробка, розгалужувальна схема).

  • органопрепарати

    органопрепарати — лікарські засоби, виготовлені з органів, тканин або рідин тваринного або рослинного походження, що застосовуються з лікувальною або профілактичною метою.

    органопрепарати — у ветеринарії та тваринництві: біологічно активні препарати (наприклад, печінковий, гіпофізний екстракт), що використовуються для стимуляції обміну речовин, росту та розвитку сільськогосподарських тварин.