органічний
[orɦɑnit͡ʃnɪj] Прикметник
Значення
-
Пов’язаний з живими організмами, властивий їм або отриманий від них; біологічний.
-
Стосовний до органів тіла, пов’язаний з їх будовою або функціонуванням.
-
Внутрішньо притаманний, невід’ємний, суттєвий; природний, закономірний.
-
Про цілісність: такий, у якому всі частини пов’язані між собою, утворюючи єдине невіддільне ціле; структурно-цілісний.
-
У хімії: що стосується сполук вуглецю або їх вивчення (органічна хімія).
-
У сільському господарстві та харчовій промисловості: отриманий без застосування синтетичних добрив, пестицидів, антибіотиків тощо; екологічно чистий.
Правопис та відмінювання
н. органічний, р. органічного, д. органічному, з. органічного, о. органічним, м. органічнім