1. Властивість за значенням прикметника “органічний”; природна цілісність, внутрішня єдність, взаємозумовленість частин, що утворюють гармонійне, невимушене ціле (про явища, процеси, твори мистецтва тощо).
2. У філософії та біології — властивість живої матерії, що характеризує її як впорядковану, цілісну систему, здатну до саморозвитку та самовідтворення.