розвертка

[rozʋɛrtkɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

(геометрія) Поверхня, отримана в результаті розгортання іншої поверхні на площину без розривів і складок.
(техніка) Креслення, на якому зображено розгорнуту на площину поверхню деталі (наприклад, конуса, циліндра, призми) для виготовлення її з листового матеріалу.
(техніка) Інструмент для обробки (розточування) отворів з метою отримання точної форми та розміру, що має режучі кромки вздовж утворюючих.
(переносне) Детальний, послідовний виклад, розвиток думки, сюжету, процесу; розгортання.

Граматичні форми:

н. розвертка, р. розвертки, д. розвертці, з. розвертку, о. розверткою, м. розвертці, к. розвертко