Древослів

Словник Української Мови

розрив

Буква

1. Різке припинення зв’язку, стосунків, контактів між кимось або чимось; порушення єдності, цілісності чогось.

2. Відстань, проміжок між розташованими на певній відстані один від одного предметами, частинами чогось; щілина, прогалина.

3. Різка, раптова зміна в розвитку, стані чогось; перелом.

4. У техніці та фізиці — руйнування, пошкодження матеріалу, деталі тощо внаслідок перевищення допустимих навантажень; місце такого руйнування.

5. У військовій справі — ділянка фронту, де оборонні позиції противника прорвані або де відсутні його війська; прогалина в бойових порядках.

Приклади вживання

Приклад 1:
У випадку відмовлення або відхилення однієї зі сторін довгострокового договору від узгодження кількості належних до постачання товарів або інших умов на наступні періоди в порядку, установленим договором, інша сторона може звернутися до суду з вимогою про визначення умов постачання товарів на відповідні періоди або про розрив договору (ст. 744 ЦК України).
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
Ос – кільки їх поверхнева густина σ ′ менша від густини σ вільних зарядів площин, то не все поле 0E  компенсується зарядами діе- лектрика: на границі діелектрика відбув а- ється розрив ліній напруженості зовні ш- нього електричного поля. Отже, поляриз а- ція діелектрика викликає зменшення в ньо- му поля порівняно з початковим зовнішнім полем.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Для значень 0ωω = функція має розрив, а для всіх і н- ших значень ω спостерігається нормальна дисперсія, тобто 0d dn <λ . Перетв о- рення показника заломлення у не- скінченність при 0ωω = не має фі зичного змісту і поясн ю- ється нехтуванням поглинання. --- Андієвська Емма, "Роман про людське призначення"

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів