розрив

[rozrɪʋ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Різке припинення зв’язку, стосунків, контактів між кимось або чимось; порушення єдності, цілісності чогось.

  2. Відстань, проміжок між розташованими на певній відстані один від одного предметами, частинами чогось; щілина, прогалина.

  3. Різка, раптова зміна в розвитку, стані чогось; перелом.

  4. У техніці та фізиці — руйнування, пошкодження матеріалу, деталі тощо внаслідок перевищення допустимих навантажень; місце такого руйнування.

  5. У військовій справі — ділянка фронту, де оборонні позиції противника прорвані або де відсутні його війська; прогалина в бойових порядках.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розрив, р. розриву, д. розривові, з. розрив, о. розривом, м. розриві, к. розриве

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів