Значення
-
Різке припинення зв’язку, стосунків, контактів між кимось або чимось; порушення єдності, цілісності чогось.
-
Відстань, проміжок між розташованими на певній відстані один від одного предметами, частинами чогось; щілина, прогалина.
-
Різка, раптова зміна в розвитку, стані чогось; перелом.
-
У техніці та фізиці — руйнування, пошкодження матеріалу, деталі тощо внаслідок перевищення допустимих навантажень; місце такого руйнування.
-
У військовій справі — ділянка фронту, де оборонні позиції противника прорвані або де відсутні його війська; прогалина в бойових порядках.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розрив, р. розриву, д. розривові, з. розрив, о. розривом, м. розриві, к. розриве