обрізання

1. Дія за значенням дієслова “обрізати”; відрізання, відтинання країв, кінців чогось або скорочення чогось за розміром.

2. Релігійний обряд у юдаїзмі та ісламі, що полягає у хірургічному видаленні крайньої плоті (препуція) у чоловіків, який здійснюється як знак завіту з Богом або з релігійно-гігієнічних міркувань.

3. Медична (хірургічна) операція з видалення крайньої плоті з лікувальною або профілактичною метою; циркумцизія.

4. Перен. Скорочення, урізування чого-небудь (наприклад, тексту, бюджету, прав).

Приклади вживання

Приклад 1:
Всередині він, без сумніву, має іскорку і не позбавлений леза, щоб вирізати плотські пристрасті; він трохи схожий на ті кремені, за допомогою яких у юдеїв колись робилося обрізання. Ми прив’язані до світу, ми захопились плоттю, заплутались у софізмах диявола.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |