1. Такий, що відбувається, трапляється несподівано, без попередньої ознаки чи приготування; несподіваний, непередбачений.
2. Швидкий, стрімкий, що настає миттєво, без затримки.
раптовий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
То все таке, як той раптовий вихор, — от налетить, закрутить та й покине. В нас так нема, як у людей, — навіки!
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Він раптовий і щедрий, і гнівний, але завжди справедливий. Це ве ликий хаос, що насправді є виявом найточнішого розрахунку, тут уся найповніша гама блиску Піднебесної.. Так, але навіть у нього з’являється якась нехіть у виразі.. lassus tamquam caballus in clivo — втомився як собака.. Особливо у пізніх одах.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 3:
Та що ж… в їй добре зимувати, а лiтом… бач, вона така суха, i все рипить, все згадує про зиму… Нi, я таки зовсiм, зовсiм самотня… У лiсi ж не самiї дерева, – таж тут багато рiзної є сили. (Трохи ущипливо). Вже не прибiднюйся, бо й ми чували про вашi танцi, жарти та зальоти! То все таке, як той раптовий вихор, – от налетить, закрутить та й покине. В нас так нема, як у людей, – навiки! А ти б хотiла?.. Раптом чутно голосне гукання дядька Лева. Г о л о с Гов, Лукашу, гов! го-го-го-го!
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Частина мови: прикментик () |