несподіваний

Значення

1. Такий, що відбувається, з’являється або трапляється непередбачено, раптово, без попередження.

2. Який викликає здивування своєю неочікуваністю, непередбачуваністю.

Правопис та відмінювання

Синоніми & Антоніми

Приклади з художньої літератури

• …і врешті ми спинилися. Ріка
  текла внизу, одвічна і невпинна,
  а ми, мов на краю материка,
  де притча лопушана і люпинна
  зросла понад уламки городища,
  зніміли, і щільніш замкнулась тиша
  над нами, несподівана й тісна,
  з ознаками оси і цвіркуна.
  Та лиш на мить, бо мова про ріку.
  Про вогких берегів колюче лоно,
  де так було нам солодко й солоно
  спивати воду з каменя й піску.
  Корони будяків, цупка жалива
  і розпал дня над повнею води
  світився нам, і то було як злива —
  ця спека, що спадала, мов меди.
  Ми увійшли за згодою ріки
  і стали плином, де зелені тайни
  глибин і дна, шорсткого, як віки,
  як одкровення, чисте і негайне,
  почутий логос, непогрішний рот
  землі, що не загоїть вирви й шрами
  (нора? печера? смертодишний дот?),—
  усе було за нами й перед нами.
  Дитячі співи, крила матерів,
  гортанна дума, щедра й достеменна,
  й над порохном чужинних упирів —
  полотна, сорочки, плащі, знамена.
  — Юрій Андрухович
• До Старої Корчми ми підійшли майже непомітно: парубок умів говорити, видно, багато думавши над тим, про що говорив, і тому у його все було опукле, обведене якимись своїми лініями — оригінальними й несподіваними.
  — Василь Симоненко