облуплений
[obluplɛnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Який має пошкоджену, зіпсовану, відлущену поверхню; з облупленою фарбою, штукатуркою тощо.
-
З якого знято, зчищено шкірку, лушпиння, верхній шар (про овочі, фрукти, яйця тощо).
-
Розм. Який має численні дрібні пошкодження, подряпини, вибоїни (переважно про транспортний засіб).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. облуплений, р. облупленого, д. облупленому, з. облупленого, о. облупленим, м. облупленім