Значення
-
Процес утворення гілок, відгалужень; розділення на окремі частини, напрями або галузі.
-
Результат такого процесу — система гілок, відгалужень; мережа, що складається з основної лінії та відходять від неї частин (наприклад, розгалуження доріг, трубопроводу, нервів).
-
(перен.) Ускладнення, поява нових елементів, аспектів або напрямів у розвитку чогось (наприклад, розгалуження сюжету, ідей, організаційної структури).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розгалуження, р. розгалуження, д. розгалуженню, з. розгалуження, о. розгалуженням, м. розгалуженні, к. розгалуження