розгалуження

1. Процес утворення гілок, відгалужень; розділення на окремі частини, напрями або галузі.

2. Результат такого процесу — система гілок, відгалужень; мережа, що складається з основної лінії та відходять від неї частин (наприклад, розгалуження доріг, трубопроводу, нервів).

3. (перен.) Ускладнення, поява нових елементів, аспектів або напрямів у розвитку чогось (наприклад, розгалуження сюжету, ідей, організаційної структури).

Приклади:

Приклад 1:
— Проте Витікання однієї Речі з Іншої, — казав Дежавю, знову навівши деякий лад у збунтованих було великих літерах, — ми розглядаємо лише у світлі наївного принципу Безпосе­ реднього Розмноження або Розгалуження і тільки через це Посередництво логічної індукції прикладаємо також до Речей 89 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ Духовного Порядку. їх ми охоче сприймаємо як генеалогічне Членування або як Розгалуження Дерева — Того Самого, до Шелесту Листя Якого ми прислухаємось от уже кілька десятків тисяч років.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Н2 + 0,5 О2 = Н2О Зародження ланцюга: Н2 + О2 = 2ОН• Розвиток ланцюга: ОН• + Н2 = Н2О + Н• Розгалуження ланцюга: Н• + О2 = ОН• +• О• О• + Н2 = ОН• + Н• Обрив ланцюгів: ОН• + ОН• = Н2О2 О• +• О• =О2 Обрив ланцюга здійснюють інгібіторами Pb (C 2H5)4, що додається в бензин. Лімітуюча стадія.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”