Значення
-
органопластик — матеріал або виріб, виготовлений із синтетичних полімерів (переважно поліетилену, полістиролу або полівінілхлориду) з додаванням органічних наповнювачів або пластифікаторів для надання йому необхідних механічних та експлуатаційних властивостей; використовується у будівництві та промисловості для виготовлення труб, профілів, панелей та інших конструкційних елементів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. органопластик, р. органопластику, д. органопластикові, з. органопластик, о. органопластиком, м. органопластикові, к. органопластику