Древослів

Словник Української Мови

  • органічний

    1. Пов’язаний з живими організмами, властивий їм або отриманий від них; біологічний.

    2. Стосовний до органів тіла, пов’язаний з їх будовою або функціонуванням.

    3. Внутрішньо притаманний, невід’ємний, суттєвий; природний, закономірний.

    4. Про цілісність: такий, у якому всі частини пов’язані між собою, утворюючи єдине невіддільне ціле; структурно-цілісний.

    5. У хімії: що стосується сполук вуглецю або їх вивчення (органічна хімія).

    6. У сільському господарстві та харчовій промисловості: отриманий без застосування синтетичних добрив, пестицидів, антибіотиків тощо; екологічно чистий.

  • органічність

    1. Властивість за значенням прикметника “органічний”; природна цілісність, внутрішня єдність, взаємозумовленість частин, що утворюють гармонійне, невимушене ціле (про явища, процеси, твори мистецтва тощо).

    2. У філософії та біології — властивість живої матерії, що характеризує її як впорядковану, цілісну систему, здатну до саморозвитку та самовідтворення.

  • розвертковий

    1. Призначений для розвертки, пов’язаний з нею; такий, що здійснює розвертку (у техніці).

    2. Який має форму розвертки геометричної фігури (наприклад, конуса, циліндра).

  • розверчений

    1. (Про твір, текст, думку тощо) Розгорнутий, детально розроблений, викладений повно і широко.

    2. (Про щось матеріальне) Розгорнутий, розкритий, розкручений (про те, що було згорнуте, скручене).

  • органічно

    1. У спосіб, властивий живому організму; природно, невимушено, як єдине ціле.

    2. У хімії — стосовно органічних сполук або за їх участю.

    3. У переносному значенні — про гармонійне, невіддільне поєднання, взаємопроникнення частин у чомусь цілісному.

  • розверчення

    1. (техн.) Процес або результат надання деталі, заготовці чи конструкції форми конуса або розширення її кінцевої частини шляхом механічного впливу (ковки, штампування тощо).

    2. (перен., рідк.) Розгортання, інтенсивний розвиток, бурхливе поширення явища, процесу, діяльності (наприклад, розверчення будівництва, творчості).

  • органка

    1. Розмовна назва організаційної структури, зокрема партійної, державної або громадської установи, що вживається часто з відтінком бюрократизму або формалізму.

    2. Розмовне скорочення від “організаційна робота” або “організаційні заходи”.

    3. Жаргонна назва організованої злочинної групи або кримінального угруповання.

  • розвеселений

    1. Який перебуває у стані веселощів, радості; на якого позитивно вплинули, щоб викликати веселий настрій.

    2. Який виражає веселість, радість; оживлений, пожвавлений.

  • органний

    1. Стосунний до органу (музичного інструмента), властивий йому; призначений для органу.

    2. Стосунний до органу (частини організму, установи тощо), властивий йому; органічний.

  • розвеселити

    1. Викликати в когось веселий настрій, почуття радості, розважити, розрадувати.

    2. (переносне значення) Зробити явище, обстановку менш похмурим, сумним; пожвавити, оживити.