Значення
-
(техн.) Процес або результат надання деталі, заготовці чи конструкції форми конуса або розширення її кінцевої частини шляхом механічного впливу (ковки, штампування тощо).
-
(перен., рідк.) Розгортання, інтенсивний розвиток, бурхливе поширення явища, процесу, діяльності (наприклад, розверчення будівництва, творчості).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розверчення, р. розверчення, д. розверченню, з. розверчення, о. розверченням, м. розверченні, к. розверчення