1. Викликати в когось веселий настрій, почуття радості, розважити, розрадувати.
2. (переносне значення) Зробити явище, обстановку менш похмурим, сумним; пожвавити, оживити.
Словник Української Мови
Буква
1. Викликати в когось веселий настрій, почуття радості, розважити, розрадувати.
2. (переносне значення) Зробити явище, обстановку менш похмурим, сумним; пожвавити, оживити.
Приклад 1:
Горнятко з кавою злегка тремтіло в його (Орфея) руці, і, щоби розвеселити його спохмурнілу душу в такий для неї день, я звернула Респондентову увагу на сонцем залитий світ за вікном. h) Після нічного містралю Венеція і справді виглядала свіжо сотвореною і являла собою гарний подарунок для Респон дента.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Тішився він не з отого Володимирового жарту, бо жарт йому був зовсім мало цікавий, а попросту в душі наставала якась одрадість, коли він слухав веселого добрячого голосу Володимирового і бачив, що він заходжується, щоб його розвеселити. — Потім вони повиходили, — смішливо казав знов Володимир, — а я питаюся в голови: «Що то за людці, оті передпотопові іхтіозаври?
— Тютюнник Григорій, “Вир”