1. Викликати в когось почуття радості, задоволення; розважати, тішити.
2. (зворотна форма *веселитися*) Виявляти радість, задоволення; радіти, тішитися, розважатися.
веселити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Ой, розумремоси, небоже, мене вже давно не буде, а ти все меш хату веселити. Хоть кілько буде знаку по бабі, що жила… САМА-САМІСЬКА У тій хатині, що лізе під горб, як перевалений хрущик, лежала баба.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Узяла нашi радощi з собою; хто нас буде веселити такою добрiстю, як ти? Хто нас, сирiт, на старостi буде жалувати?..
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: дієслово () |