Значення
- (Лінгвістика) –
Змусити когось, щось з’явитися, прибути або прийти, зазвичай за допомогою повідомлення, прохання або наказу.
- (Лінгвістика) –
Стати причиною появи, виникнення, прояву чогось (почуттів, станів, явищ, реакцій).
- (Техніка) –
(У техніці, зв’язку) Встановити з’єднання, здійснити дзвінок за допомогою технічного пристрою.
- (Медицина) –
(У медицині) Привести до появи симптомів хвороби або медичного стану; спровокувати блювоту, кровотечу тощо.
- (Юриспруденція) –
(У праві, офіційному спілкуванні) Офіційно запросити або зобов’язати з’явитися до установи (наприклад, до суду, на допит).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я викличу, ти викличеш, він викличе, ми викличемо, ви викличете, вони викличуть