1. Надати комусь втіхи, заспокоїти, розважити, полегшити чиєсь горе або сум.
2. (заст.) Підтримати, допомогти, захистити когось.
3. (рідк.) Отримати втіху, задоволення від чогось.
Словник Української Мови
Буква
1. Надати комусь втіхи, заспокоїти, розважити, полегшити чиєсь горе або сум.
2. (заст.) Підтримати, допомогти, захистити когось.
3. (рідк.) Отримати втіху, задоволення від чогось.
Приклад 1:
Бувало, до його столика прибивався й такий собі Нахтіґаль фон Раменсдорф, але цей люмпенізований актор-трагік, нащадок лицарів і лихварів, що умів копію вати голос Едіт Піаф або Елли Фітцджеральд, не міг натомість нічим потішити печального Стаха. Таку самот ності і мертвотності зустрів він Новий рік, між іншим підготувавши для Берлінської академії чуттєву доповідь на тему «Давня грецька культура і теперішня грецька дівчина: опуклості та заглибини».
— Андрухович Юрій, “Перверзія”