1. Отримати втіху, задоволення від чого-небудь; насолодитися, порадуватися.
2. (розм.) Побавитися, пожартувати, погратися з кимось або чимось.
Словник Української Мови
Буква
1. Отримати втіху, задоволення від чого-небудь; насолодитися, порадуватися.
2. (розм.) Побавитися, пожартувати, погратися з кимось або чимось.
Приклад 1:
У Шумері існували особливі «будинки музики», де за плату можна було не лише послухати улюблені мелодії, а й потішитися витівками мавпочок. Любили музику також вавилонці та ассирійці.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”