потішений

[potiʃɛnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. (про людину) такий, що перебуває у стані глибокого задуми, замисленості, часто з елементами смутку або пригніченості; зажурений, задумливий.

  2. (переносно, про атмосферу, настрій, вираз тощо) що виражає задуму, смуток або тиху сумність; похмурий, сумний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. потішений, р. потішеного, д. потішеному, з. потішеного, о. потішеним, м. потішенім

Більше записів