Значення
- (Культура) –
Прикметник до слова “весе́лля”; такий, що стосується весілля, весільного обряду, призначений для весілля.
- (Етнографія) –
Уживається у складі стійких словосполучень, що позначають атрибути, дії або учасників весільного обряду (наприклад, веселильна сукня, веселильна корогва, веселильний поїзд, веселильні пісні).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. веселильний, р. веселильного, д. веселильному, з. веселильного, о. веселильним, м. веселильнім, к. веселильний