розправляти

1. Розгортати, розплющувати, розкривати щось згорнуте, складене або стисле.

2. Робити прямим, гладким, усувати згини, морщини, складки на чомусь (наприклад, на одязі, папері).

3. Перен. Надавати чомусь свободи, простору для дії, вивільняти від обмежень.

4. Розкривати, розставляти в різні боки (про частини тіла, наприклад, крила, плечі).

5. Заст. Розв’язувати, вирішувати справу, питання; чинити розправу (суд).

Приклади:

Приклад 1:
Вона зробила декiлька крокiв в глибину коридора i, одвернувшись од Марченка, стала розправляти на своїх плечах блюзку. I видно було, що вона вже не має жодною бажання продовжувати бесiду.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”