розправа

1. Жорстоке покарання, знищення або фізична розправа над кимось, часто без суду та слідства, з особливою жорстокістю.

2. (переносне значення) Рішучий, безкомпромісний відповідний захід, дії, спрямовані на повне подолання, знищення чогось (наприклад, негативного явища).

3. (застаріле) Суд, судовий розгляд, а також вирок чи покарання, призначене судом.

Приклади:

Приклад 1:
Та розправа з вітражем була не останнім злочином проти мистецтва. Не було суду, не було кари ні тоді, коли нищили Плаксієві панно у «Хрещатому ярі», ні тоді, коли вбивали «Стіну пам’яті» А. Рибачук і В. Мельниченка.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”