окіян

1. (у давньослов’янській міфології та давній українській літературі) безмежний, всесвітній океан, що оточує землю; первинний світовий океан, часто в уявленнях як річка, що обтікає земну твердь.

2. (поетичне, застаріле) величезний водний простір, безкрає море, океан.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. (True) |